Струми Фуко (вихрові струми)- це вихрові індукційні струми, які виникають у масивних провідниках при зміні магнітного потоку, який їх пронизує.
В англомовній літературі вживається виключно термін «вихрові струми» (англ. eddy currents), тоді як термін «струми Фуко» (англ. Foucault currents) практично невідомий.
Вихрові струми названі на честь французького фізика Фуко (1819—1868). Він відкрив явище нагрівання металічних тіл, які обертаються у магнітному полі, вихровими струмами.
Струми Фуко виникають під дією змінного електромагнітного поля і за своєю фізичною природою нічим не відрізняються від індукційних струмів, що виникають у лінійних провідниках.
Вихрові струми виділяють велику кількість тепла за одиницю часу, прямопропорційну квадрату частоти зміни магнітного поля.
В індукційних печах для нагрівання використовують змінний струм високої частоти.
У багатьох випадках вихрові струми небажані, шкідливі, наприклад в трансформаторах електричних машинах та інше. Відповідно до закону Джоуля – Ленца ці струми нагрівають провідники, в яких вони виникли. Тому це призводять до втрат енергії в магнітопроводах, сердечниках трансформаторів і котушок змінного струму, в магнітних ланцюгах машин.
Для їх зменшення серцевини трансформаторів та інші прилади виготовляють не суцільними, а з окремих ізольованих пластин, поверхні яких розміщують паралельно лініям магнітної індукції.
Вихрові струми виникають в площинах, що перпендикулярно до ліній магнітної індукції. Тому таке розміщення пластин зменшує втрати енергії.