Перейти до контенту

Постійний магніт

Постійний магніт – це тіло, що довго зберігає намагніченість.


Навколо намагніченого тіла існує магнітне поле. Це магнітне поле діє на інше намагнічене тіло з деякою магнітною силою.
Місця магніта які мають найбільші магнітну дію називають полюсами магніта. У кожного магніта є два полюси: північний (N) та південний (S).
Однойменні полюси магнітів відштовхуються, а різнойменні — притягуються.

Постійний магніт
Постійний магніт

Неможливо одержати магніт тільки з одним полюсом.

Постійний магніт

Підносячи постійний магніт до різних предметів, які виготовлені з різних матеріалів, можна встановити, що магнітом притягуютья небагато з них. Добре притягуються магнітом чавун, сталь, залізо та деякі сплави, значно менше нікель та кобальт їх називають феромагнетиками.
Папір, скло, пластмаса, мідь магнітом не притягуються.

Нагрівання магніта

У разі нагрівання постійного магніту до певної температури його магнітні властивості зникають. Температуру, при досягненні якої постійні магніти втрачають магнітні властивості, називають точкою Кюрі.

Зустрічаються і природні магніти – це так званий магнітний залізняк. Магнітний залізняк дозволив людям вперше ознайомитись з магнітними властивостями тіл.
Окрім постійних магнітів існують також електромагніти, які повинні бути під напругою, щоб мати магнітні властивості.

Застосовують магніти в електротехніці, радіотехніці, техніці зв’язку, радіолокації, пристроях автоматичного керування, у магнітній сепарації тощо.

Феритові магніти – це одні з матеріалів, що найбільш широко використовуються, для постійних магнітів.

Одним із перших застосувань магніту були магнітні компаси, стрілки яких указували напрямок до магнітних полюсів Землі.

Залишити відповідь