Електроскоп – це прилад для виявлення електричних зарядів, завдяки якому виявляють чи наелектризоване тіло і приблизно визначають величину електричних зарядів.
Прилад заснований на взаємодії заряджених тіл.
Перший електроскоп був створений в Англії фізиком Вільямом Гільбертом приблизно 1600 року. У 1754 році англійський винахідник Джон Кантон створив електроскоп із кулькою.
Принцип роботи електроскопа
Принцип дії електроскопа ґрунтується на тому, що на однойменно заряджені тіла діють сили взаємного відштовхування.
Електроскоп складається з металевого стрижня, до якого підвішено дві смужки паперу або алюмінієвої фольги. Стрижень укріплений за допомогою ебонітової пробки усередині металевого корпусу циліндричної форми, закритого скляними кришками.
При дотику зарядженого тіла, наприклад натертої скляної палички, зі стрижнем електроскопа електричні заряди розподіляються по стрижню та листочкам. Оскільки однойменно заряджені тіла відштовхуються, під дією сили відштовхування листочки електроскопа розійдуться на деякий кут. Причому що більше величина заряду електроскопа, то більше сила відштовхування листочків і тим на більший кут вони розійдуться. Отже, по куту розходження листочків електроскопа можна будувати висновки про величину заряду, що знаходиться на електроскопі.
Якщо до зарядженого електроскопа піднести тіло, заряджене протилежно, то кут між листочками почне зменшуватися. Отже, електроскоп дозволяє визначити знак заряду наелектризованого тіла.
Для точніших вимірювань величини електричного заряду використовуються електрометри.