Парамагнетик – це речовина, яка має слабкий магнітний момент і може бути тимчасово намагнічена у зовнішньому магнітному полі.
Відносяться до слабомагнітних речовин.
До парамагнетиків вдносять: кисень, алюміній, платина, рідкоземельні елементи та інші.
На відміну від феромагнетиків, парамагнетики не мають постійної магнітної поляризації без зовнішнього магнітного поля.
Парамагнетики зазвичай складаються з атомів або молекул, які мають неспарені електрони, що дозволяє їм взаємодіяти з магнітним полем. Однак це взаємодія дуже слабке і в більшості випадків його вплив на властивості парамагнетиків непомітно.
Коли парамагнетик міститься у зовнішнє магнітне поле, магнітний момент прямує вздовж ліній поля, що призводить до збільшення магнітної сприйнятливості речовини.
Парамагнетики широко використовуються в різних галузях, таких як медична діагностика, матеріалознавство та хімія. Наприклад, у медицині для діагностики використовуються парамагнітні конрастні речовини, що посилюють контрастність на магнітно-резонансних зображеннях.