Сонячні плями – це області на поверхні Сонця, які мають температуру і яскравість менше, ніж навколишня поверхня, температура яких знижена приблизно на 1500 К у порівнянні з навколишніми ділянками фотосфери.
Вони утворюються внаслідок концентрації магнітного поля, яке пригнічує конвекцію і знижує температуру цих областей.
Складаються з двох основних областей: “темної” холодної частини, відомої як umbra, і світлішої зовнішньої частини, відомої як penumbra. Umbra має найнижчу температуру і найсильніше магнітне поле.
Сонячні плями можуть мати різні розміри, від кількох тисяч кілометрів до кількох десятків тисяч кілометрів у діаметрі. Найбільші плями можуть бути видимі навіть за допомогою простого телескопа.
Час існування плями може коливатись від кількох годин до кількох місяців
Кількість та розміри сонячних плям змінюються протягом 11-річного циклу. У період сонячного максимуму на Сонці з’являється багато плям, а в період мінімуму – їх мало. Ця циклічна активність впливає на космічну погоду, викликаючи такі явища, як сонячні спалахи та викиди корональної маси.
Сонячні плями є важливими об’єктами для вивчення сонячної фізики і магнітосфери Сонця. Вони дозволяють вченим вивчати процеси, які відбуваються у внутрішніх шарах Сонця, а також їх вплив на сонячну активність і космічне середовище.