Метр (від грец. μέτρον — міра, розмір) — це одиниця вимірювання довжини в Міжнародній системі одиниць (SI) та в деяких інших метричних системах одиниць. Скорочено метр позначається малою літерою м, міжнародне позначення m.
У 1983 році Міжнародна система одиниць (СІ) прийняла сучасне визначення метра, що базується на швидкості світла.
Метр (позначення — м) є одиницею довжини в SI. Він визначається фіксацією числового значення швидкості світла у вакуумі c = 299 792 458 в одиницях м с−1, де секунда визначається через частоту випромінювання ΔνCs що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133.
Це визначення передбачає точне значення для швидкості світла у вакуумі c = 299 792 458 м·с−1
1 метр дорівнює довжині шляху, який проходить у вакуумі світло за 1/299 792 458 частину секунди
Це дозволило відмовитися від матеріального еталона та зробити визначення незалежним від будь-якого фізичного об’єкта. Це значно підвищило точність та доступність одиниці вимірювання в усьому світі, оскільки швидкість світла є універсальною константою.
Похідні одиниці
- Фемтометр (від дат. femten, «п’ятнадцять» та давньогр. μέτρον) — одиниця вимірювання відстані у системі SI, що дорівнює 10−15 метра. Позначення: українське «фм», міжнародне «fm»
- Пікометр (скорочення пм, міжнародне pm) — частинна одиниця вимірювання відстані, яка дорівнює 10-12 метрів (0,000 000 000 001 м).,
- Нанометр (скорочення: нм, міжнародне: nm) — одиниця вимірювання відстані, дорівнює 1× 10-9 метра.
- Мікрометр, або мікрон (скорочення: мкм, мк, міжнародне: µm) — частинна одиниця вимірювання довжини в SI, яка дорівнює 10−6 метра. 1 мкм = 0,001 мм = 0,0001 см = 0,000001 м.
- Міліметр (від мілі і метр) — частинна одиниця вимірювання відстані в системі SI, що дорівнює 1/1000 метра. Позначення: українське «мм», міжнародне «mm».
- Сантиметр (см, cm; заст. укр. стм.) — одиниця довжини в системах SI та СГС. Сантиметр дорівнює: 10 мм
- Кілометр (позначення км) — міра довжини в метричній системі, дорівнює одній тисячі метрів.
Еталон метра
Історія еталону метра починається наприкінці XVIII століття у Франції, коли вчені вирішили створити універсальну, одиницю вимірювання. Кожна країна мала свої одиниці вимірювання довжини. Часто система таких одиниць була заплутаною й складною для порівняння.
У 1791 році Французька академія наук запропонувала визначити метр як одну десятимільйонну частину відстані від Північного полюса до екватора по меридіану, що проходить через Париж.
На основі цих вимірювань, які тривали з 1792 по 1798 рік, було виготовлено перший фізичний еталон метра — платиновий стрижень. Цей еталон, був офіційно прийнятий у 1799 році.
У 1875 році була створена Міжнародна організація з мір та ваг, яка взяла на себе відповідальність за зберігання та відтворення еталонів. У 1889 році було виготовлено новий, більш точний міжнародний еталон метра зі сплаву платини та іридію.
З часом стало зрозуміло, що навіть цей еталон мав недоліки. На нього впливали температура та інші фізичні фактори, а точність вимірювання не відповідала потребам науково-технічного прогресу.
У 1960 році XI Генеральна конференція з мір та ваг прийняла нове визначення метра, що ґрунтується на довжині хвилі світла, випромінюваного атомом криптону-86. Це дозволило досягти значно вищої точності.
У 1983 році було прийнято сучасне визначення метра, яке діє досі. 1 метр дорівнює довжині шляху, який проходить у вакуумі світло за 1/299 792 458 частину секунди.