Кислотні акумулятори

Оцініть статтю/Rate the article

Кислотні акумулятори – це хімічне джерело струму, здатне багаторазово перетворювати хімічну енергію в електричну та акумулювати, запасати її на тривалий час.

Кислотні акумулятори працюють на реакції діоксиду свинцю та свинцю, що відбувається у розчині сірчаної кислоти. Коли до електродів підключаються споживачі енергії, стартує хімічна реакція. Оксид свинцю входить у реакцію із сірчаною кислотою, а свинець окислюється.

Загалом, в акумуляторі відбувається шість десятків різних хімічних реакцій, але важливі лише дві.

Коли відбувається розрядка акумулятора, діоксид свинцю відновлюється на катоді, але на аноді відбувається окислення свинцю.

PbO₂ + Pb + 2H₂SO₄ → 2PbSO₄ + 2H₂O.

Коли акумулятор заряджають, відбувається зворотна реакція.

2PbSO₄ + 2H₂O → PbO₂ + Pb + 2H₂SO₄

Кисень і водень можуть виділятися з електроліту у вигляді бульбашок, що називають кипінням. Це не тільки вкрай небажане явище, а й небезпечне одразу з двох причин:

Вода витрачається, густина електроліту підвищується;

Існує певний ризик вибуху газів.

Втрати води можна відшкодувати нової доливкою (використовують виключно дистильовану воду без будь-яких домішок). Зазначимо, що не у всіх свинцево-кислотних акумуляторів передбачена можливість доливки води, що робить їх по суті витратним пристроєм, тому що відшкодувати втрати (які будуть у будь-якому разі) неможливо. Звичайно, якщо не намагатися розкрити його самостійно, що робити не рекомендується.

Концентрація сірчаної кислоти в електроліті впливає на електричну провідність. Чим більша провідність, тим менший опір, що впливає на відсоток втрат. До речі, якщо акумулятор передбачається використовувати в умовах холодного клімату, то концентрація сірчаної кислоти повинна буде вищою. Це необхідно для того, щоб запобігти замерзанню електроліту та подальшому розриву акумулятора.