Радій – це радіоактивний хімічний елемент з атомним номером 88 та символом Ra. Він є сріблясто-білим радіоактивним металом. Радій був відкритий у 1898 році П’єром Кюрі і Марією Склодовською-Кюрі.
Фізичні властивості радію
- Сріблястий колір: радій має сріблястий блиск і виглядає дуже схожим на своїх сусідів з лужноземельних металів, таких як кальцій та барій.
- М’якість металу: м’який і може бути легко вигнутий та витягнутий в тонкі дроти чи листки.
- Низька міцність: радій має досить низьку міцність, тому його важко обробляти та використовувати.
- Низька плавучість: радій має дуже низьку плавучість, що означає, що він не плаває в воді чи рідкому металі.
- Висока токсичність: радій є надзвичайно токсичним і важким металом, що може шкодити здоров’ю людини навіть при дуже малих дозах.
- Радіоактивність: радій є дуже радіоактивним металом, що випромінює альфа-частинки та гамма-випромінювання, що може бути шкідливим для здоров’я людини.
Хімічні властивості радію
Хімічні властивості радію включають наступні особливості:
- Хімічна стійкість: є хімічно стійким металом, що не розчиняється в звичайних кислотах та лугах.
- Формування оксиду: Ra реагує з киснем, що призводить до утворення радієвого оксиду (RaO). Цей оксид досить стійкий та може бути використаний як вихідний матеріал для отримання інших сполук радію.
- Утворення сполук: може утворювати сполуки з іншими елементами, такими як хлор, бром, йод, сульфур та інші. Більшість цих сполук є токсичними та радіоактивними, тому їх використання обмежується.
- Взаємодія з водою: реагує з водою, що призводить до утворення лужних гідроксидів та радієвого газу (Ra(OH)2 і Ra(OH)2 + H2). Радієвий газ є дуже радіоактивним та шкідливим для здоров’я людини.
Узагалі, хімічні властивості радію визначають його поведінку під час взаємодії з іншими елементами та сполуками. Оскільки радій є дуже токсичним та радіоактивним, його використання обмежується, а його властивості вивчаються та контролюються у наукових та медичних дослідженнях.
Ізотопи радію
Радій має 33 ізотопи, проте тільки 4 з них є стабільними: 223Ra, 224Ra, 226Ra та 228Ra. Найбільш поширеними є 226Ra та 228Ra, які утворюються у природі як продукти розпаду важчих радіоактивних елементів.
Найбільш відомий ізотоп радію – 226Ra. Він має напівжиття близько 1600 років та розпадається з випромінюванням альфа-частинок, гамма-випромінюванням та бета-частинок. Цей ізотоп є дуже радіоактивним та токсичним для людини, оскільки його розпадні продукти (радон, полоній) також є радіоактивними та шкідливими для здоров’я.
Токсичність
Ra є надзвичайно токсичним для людей та інших організмів. Це пов’язано з тим, що радій є радіоактивним елементом, а його ізотопи розпадаються за допомогою емісії альфа-, бета- та гамма-випромінювання, що може призвести до радіаційного опромінення. При вдиханні радону, головним радіоактивним ізотопом радію, може виникнути ризик розвитку легеневого раку. Інші можливі наслідки включають інші форми раку, захворювання на серцево-судинні захворювання та пошкодження нирок. Тому, необхідно дотримуватись відповідних заходів безпеки та обережності при роботі з радієм
Часті питання
Валентність радію – +2.
Радій відкрили французько-польська вчена Марія Склодовська-Кюрі та її чоловік П’єр Кюрі у 1898 році.
Він є сріблясто-білим радіоактивним металом.