Ротор – це рухома частина електродвигуна або генератора, яка обертається за рахунок магнітного поля, яке створюється проводами, які, в свою чергу, розташовані в такий спосіб, що навколо осі ротора розвивається крутний момент.
Ротор складається з валу, що обертається, і сердечника з обмотками.
Роторний вал – це сталева деталь циліндричної форми, яка виконує функцію передачі моменту, що обертає на його кінцях розташовані посадочні місця під підшипники кочення. На вал насаджується сердечник, набраний із спресованих сталевих пластин круглої форми. Сталь для пластин застосовується та сама, що й у сердечнику статора – електротехнічна. Це дозволяє мінімізувати вплив вихрових струмів і збільшити коефіцієнт корисної дії двигуна в цілому. По всій поверхні осердя проходять поздовжні пази. Вони потрібні для прокладання електричної обмотки.
Підключення обмотки відбувається за допомогою контактних кілець, що встановлюються на роторному валу. Контактні кільця, зазвичай латунні або сталеві, обов’язково ізолюються один від одного та роторного валу. Кінці обмотки кріпляться до кільця. Нерозривність електричного ланцюга ротора з електроланцюгом нерухомої частини двигуна забезпечують струмопровідні щітки. На валу також розміщується крильчатка вентилятора, щоб двигун охолоджував сам себе і не доводилося б встановлювати додатковий пристрій для відводу тепла.
Ротори поділяються на короткозамкнені та фазні.
Фазний ротор
Принципова відмінність фазних роторів – наявність фазної обмотки у вигляді витків котушок, які вкладаються в пази сердечника по всьому колу, причому кількість фаз відповідає їх числу в статорі. З’єднання фаз обмотки може бути виконане у вигляді трикутника чи зірки. Схема з’єднання залежить від номінальної напруги електродвигуна та мережі живлення.
Короткозамкнений ротор
Короткозамкнені ротори відрізняються від фазних тим, що у них відсутня обмотка, а її функції виконують стрижні з металу, замкнуті з обох кінців між собою. Таку конструкцію часто називають «білячою клітиною». Короткозамкнутий ротор влаштований так, що рухи його у статорі нагадують колесо, що обертає білка. Часто роль стрижнів виконує метал – алюміній чи мідь, – залитий у розплавленому вигляді в пази сердечника.
Змінний струм, що проходить по обмотках статора, що породжує обертове магнітне поле, наводить струм у замкнутих контурах «білячої клітки», і весь ротор починає обертатись, оскільки в кожний момент часу різні пари стрижнів ротора матимуть різні струми, що індукуються — якісь стрижні мають більші струми, якісь менші, залежно від положення тих чи інших стрижнів щодо поля. І моменти ніколи не врівноважуватимуть ротор, тому він і обертатиметься, поки по обмотках статора тече змінний струм.
