Інгібітор – це речовина, яка знижує або блокує активність ферменту чи іншого каталізатора, тим самим уповільнюючи або запобігаючи хімічній реакції.
Інгібітори використовуються в різних сферах, включаючи медицину, сільське господарство та промисловість.
У медицині інгібітори часто використовуються як ліки для лікування різноманітних захворювань. Наприклад, інгібітори ферментів використовуються для лікування високого кров’яного тиску, раку та ВІЛ. Блокуючи активність специфічних ферментів, інгібітори можуть уповільнити або запобігти росту ракових клітин, розмноженню вірусів або руйнуванню нейромедіаторів у мозку.
У сільському господарстві інгібітори використовуються як гербіциди та пестициди для боротьби з бур’янами та шкідниками. Наприклад, гліфосат є широко використовуваним гербіцидом, який пригнічує фермент, що бере участь у рості рослин. Інсектициди діють шляхом пригнічення специфічних ферментів у нервовій системі комах, викликаючи тим самим параліч і смерть.
У промисловості інгібітори використовуються для контролю хімічних реакцій і підвищення ефективності процесів. Наприклад, інгібітори корозії додають до металевих поверхонь, щоб запобігти іржавінню та корозії. Інгібітори полімеризації додають до реакцій полімеризації, щоб запобігти утворенню небажаних побічних продуктів.
Інгібітори діють шляхом зв’язування з активним центром ферменту або іншого каталізатора, запобігаючи зв’язуванню та реакції молекул субстрату. Інгібітори можуть бути оборотними або необоротними, конкурентними або неконкурентними. Оборотні інгібітори зв’язуються з ферментом нековалентним способом і можуть бути видалені діалізом або розведенням. Необоротні інгібітори, з іншого боку, зв’язуються з ферментом ковалентним чином і не можуть бути видалені.
Загалом, інгібітори відіграють важливу роль у різноманітних застосуваннях і необхідні для контролю та регулювання хімічних реакцій у багатьох різних контекстах.