Датчик чадного газу – це датчик виявлення наявності молекул СО в повітрі.
Чадний газ (CO) — це токсичний газ без кольору, запаху та смаку. Він утворюється в результаті неповного згоряння вуглецевого палива, такого як бензин, природний газ, пропан і деревина. При вдиханні вуглекислий газ може зв’язуватися з гемоглобіном у крові, зменшуючи кількість кисню, який організм може засвоїти, що призводить до серйозних проблем зі здоров’ям або навіть смерті. Таким чином, виявлення CO є критично важливим у багатьох промислових, комерційних і житлових приміщеннях
Незалежно від типу датчики чадного газу працюють за принципом виявлення наявності молекул СО в повітрі. Реакція датчика визначається концентрацією СО, чутливістю датчика та рівнем фонового шуму. Вихід датчика може відображатися на лічильнику, світловій або звуковій сигналізації.
Датчик чадного газу відкалібрований на певний рівень концентрації CO. Наприклад, житлові детектори CO відкалібровані на порогове значення 35 ppm протягом восьмигодинного впливу. Для промислових і комерційних застосувань можуть знадобитися різні рівні калібрування залежно від часу впливу та джерела CO.
Типи датчиків чадного газу:
Існує кілька типів датчиків чадного газу, включаючи електрохімічні датчики, датчики оксидів металів, напівпровідникові та інфрачервоні датчики.
Електрохімічні сенсори
Електрохімічні датчики є найпоширенішим типом датчиків чадного газу. Вони складаються з двох чутливих електродів, та електроліту. Коли молекули СО вступають у контакт з електродом, вони окислюють його поверхню, викликаючи електричний струм між двома електродами. Величина струму пропорційна концентрації СО в повітрі. Електрохімічні датчики відомі своєю високою чутливістю, точністю та довготривалою стабільністю. Вони широко використовуються в житлових і комерційних детекторах чадного газу.
Датчики оксиду металу
Датчики оксиду металу працюють на основі змін електричного опору, які виникають, коли молекули CO реагують із частинками оксиду металу. Ці датчики виготовлені з тонкої плівки оксиду металу (наприклад, оксиду олова), нанесеного на підкладку. Коли молекули CO взаємодіють із плівкою оксиду металу, вони змінюють електропровідність плівки, яку можна виміряти за допомогою зовнішнього контуру. Датчики оксиду металу відносно дешеві і можуть працювати при кімнатній температурі. Однак вони менш точні та менш стабільні, ніж електрохімічні датчики.
Напівпровідникові сенсори
Напівпровідникові датчики засновані на зміні електричних властивостей напівпровідникового матеріалу в присутності СО. Коли молекули СО вступають у контакт з поверхнею напівпровідникового матеріалу, вони змінюють електропровідність матеріалу. Ця зміна може бути виявлена приладом, підключеним до датчика. Напівпровідникові датчики недорогі, малі та легкі, що робить їх придатними для портативних детекторів CO. Однак вони мають меншу чутливість і стабільність, ніж електрохімічні датчики.
Інфрачервоні датчики
Інфрачервоні датчики виявляють молекули CO на основі поглинання ними інфрачервоного випромінювання. CO має характерну смугу поглинання близько 4,5 мкм в інфрачервоному діапазоні. Інфрачервоний датчик випромінює промінь інфрачервоного випромінювання, який проходить через зразок повітря та виявляється детектором з іншого боку. Наявність CO у повітрі зменшить інтенсивність променя, дозволяючи датчику визначити концентрацію CO. Інфрачервоні датчики мають високу вибірковість і можуть виявляти інші гази, такі як метан і пропан. Однак вони дорогі та громіздкі порівняно з іншими типами датчиків.
Підсумовуючи, датчики чадного газу є важливими інструментами для виявлення та вимірювання концентрації CO в різних сферах застосування. Вибір типу датчика залежить від вимог, включаючи чутливість, точність, стабільність, вартість і розмір. Електрохімічні датчики є найпоширенішим типом датчиків CO через їх високу чутливість
